Українські університети роками не можуть набрати достатньо студентів на інженерні та природничі спеціальності, хоча держава готова оплачувати їхнє навчання. За п’ять років лише в електричній інженерії залишилися незаповненими понад 4 тисячі бюджетних місць, тоді як менеджмент, маркетинг і право продовжують приваблювати тисячі вступників.

Українська система вищої освіти зіткнулася із серйозним дисбалансом між потребами економіки та вибором абітурієнтів. Молодь охоче вступає на популярні гуманітарні й управлінські спеціальності, тоді як технічні напрями залишаються без достатньої кількості студентів.

Це підтверджують дані вступних кампаній за останні роки, зібрані в Єдиній державній електронній базі з питань освіти. Особливо помітний дефіцит вступників на інженерних, педагогічних, інформаційно-технологічних та природничих спеціальностях.

Найскладніша ситуація спостерігається у природничих науках. Там загальна кількість студентів, які вступають на бюджетну та контрактну форми навчання, виявляється меншою за кількість місць, передбачених державним замовленням.

Схожа проблема тривалий час існувала в електричній інженерії. За останні п’ять років університети не змогли заповнити понад 4 тисячі бюджетних місць на цьому напрямі.

Водночас у 2026 році на спеціальність «Менеджмент» вступили понад 20 тисяч людей. За оцінкою дослідників, це у рази перевищує реальні потреби української економіки у відповідних фахівцях.

Серед найпопулярніших напрямів залишаються також маркетинг, психологія та право. Абітурієнти обирають їх навіть попри відносно невелику кількість бюджетних місць.

Віцепрезидент Київської школи економіки Єгор Стадний вважає, що причини нестачі майбутніх інженерів потрібно шукати ще у шкільній освіті.

За його словами, значна частина учнів обирає майбутню професію не стільки за власними інтересами, скільки через бажання уникнути складних навчальних дисциплін. Насамперед ідеться про математику та фізику.

Проблеми із засвоєнням точних наук накопичуються поступово. Якщо школяр не зрозумів одну тему, наступні стають для нього дедалі складнішими.

У результаті до старших класів частина учнів уже не розглядає інженерію або природничі науки як можливий професійний шлях. Вони віддають перевагу спеціальностям, які не потребують поглибленого вивчення математики й фізики.

Єгор Стадний пов’язує ситуацію також із перевантаженими шкільними програмами та недостатньою кількістю часу на окремі предмети.

Ще одна проблема — нестача практичних занять. Через відсутність необхідного обладнання школи не завжди можуть організувати повноцінні лабораторні роботи з фізики та хімії.

Унаслідок цього учні не мають достатньо можливостей побачити, як наукові знання застосовуються на практиці. Це також впливає на зацікавленість технічними професіями.

Статистика вступу показує відмінності у виборі спеціальностей залежно від результатів абітурієнтів. Серед вступників із високими конкурсними балами найбільш популярними є філологія, комп’ютерні науки та медицина.

Натомість абітурієнти з нижчими результатами частіше обирають педагогічні та агрономічні спеціальності.

Попри тривалий дефіцит студентів, у 2026 році з’явилася позитивна зміна. Вперше за десятиліття українським університетам вдалося заповнити всі бюджетні місця на електричній інженерії.

Однак це ще не означає, що проблему нестачі інженерів подолано. Підготовка кваліфікованого фахівця потребує кількох років, а збільшення державного замовлення саме по собі не гарантує достатньої кількості випускників.

Зміни очікуються і в системі фінансування вищої освіти. З 1 січня 2027 року мають запрацювати основні положення нової моделі, передбаченої законом № 4946-IX.

Вона передбачає перегляд підходів до формування державного замовлення та розширення прогнозування потреб ринку праці. Це має допомогти краще узгоджувати підготовку фахівців із попитом на них.

Єгор Стадний підтримує зміну моделі фінансування, проте наголошує на необхідності реформування шкільної освіти. На його думку, без покращення викладання точних наук збільшити кількість майбутніх інженерів буде складно.

Серед першочергових завдань експерт називає перегляд навчальних програм, забезпечення шкіл необхідним обладнанням та підвищення кваліфікації вчителів. Особливу увагу він пропонує приділити навчанню дітей у 5–9 класах.



🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover