Марс, який тривалий час вважали геологічно мертвою планетою, може досі зберігати вулканічну активність у своїх надрах. Європейський космічний зонд виявив незвичайні викиди газу поблизу вулкана Альба Монс, які можуть свідчити про існування гарячої магми під поверхнею Червоної планети.

Учені багато років припускали, що вулканічна активність на Марсі давно припинилася. Однак нові спостереження дозволяють припустити, що деякі марсіанські вулкани не згасли остаточно, а лише перебувають у стані тривалого спокою.

Дослідження здійснили за допомогою апарата ExoMars Trace Gas Orbiter (TGO) Європейського космічного агентства. Зонд вивчав вулканічні тріщини поблизу гори Альба Монс у провінції Фарсида — одному з найбільших вулканічних регіонів Марса.

Саме в цій частині планети розташований знаменитий Олімп — найвищий вулкан Сонячної системи. Він здіймається приблизно на 26 кілометрів над марсіанською поверхнею.

Водночас Альба Монс має інший рекорд. Хоча цей вулкан значно нижчий за Олімп, він є найбільшим за площею поверхні, а його діаметр сягає приблизно 600 кілометрів.

Під час спостережень TGO зафіксував незвичайні концентрації хлороводню — газоподібної сполуки, яка може бути пов’язана з вулканічними процесами. На Землі хлороводень часто виділяється з вулканічних жерл, а його джерелом може бути розпечена магма під поверхнею.

Особливу увагу дослідників привернуло місце появи газу. Підвищені концентрації хлороводню виявили поблизу вулканічних тріщин на схилах Альба Монс.

Зазвичай кількість цього газу в північній півкулі Марса збільшується взимку, а влітку він практично зникає. Такі сезонні коливання пов’язують із рухом пилу та водними циклами Червоної планети.

Однак поблизу Альба Монс ситуація виявилася іншою. На початку марсіанського літа зонд зафіксував різке зростання концентрації хлороводню саме там, де за звичайних умов його не мало бути.

Подальші спостереження дозволили виявити в цьому регіоні нові вузькі тріщини. Деякі з них простягаються на сотні метрів, що може свідчити про геологічні процеси в надрах планети.

Науковці запропонували пояснення незвичайним сезонним викидам газу. За їхньою гіпотезою, протягом марсіанської зими хлороводень піднімається з надр, але залишається заблокованим під шаром льоду.

Коли настає літо, лід поступово переходить безпосередньо в газоподібний стан. Цей процес називається сублімацією, і саме він може вивільняти накопичений хлороводень, спричиняючи різкі стрибки його концентрації в атмосфері.

Раніше на користь відносно недавньої вулканічної активності Марса свідчили й інші спостереження. Зокрема, орбітальні знімки вказували на те, що вулкани Червоної планети могли залишатися активними протягом останніх кількох мільйонів років.

Крім того, сейсмічні прилади фіксували марсотруси, які також можуть бути пов’язані з процесами в надрах планети. Проте безпосередніх ознак сучасних вивержень або потоків свіжої лави дослідники досі не виявили.

Водночас нові дані про хлороводень і тріщини поблизу Альба Монс посилюють припущення, що Марс може залишатися геологічно активним. Поки що вчені не мають прямих доказів сучасних вулканічних вивержень, але не виключають існування прихованих джерел магми під поверхнею планети.



🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover