Сказ практично завжди призводить до смерті після появи симптомів, проте робити профілактичне щеплення заздалегідь потрібно далеко не кожному. Лікарі пояснили, кому необхідна вакцинація, наскільки вона безпечна та чому навіть незначний контакт із твариною може становити смертельну загрозу.

Сказ залишається одним із найнебезпечніших вірусних захворювань у світі. Щороку від нього помирають щонайменше 59 тисяч людей, а випадки зараження реєструють у понад 150 країнах.

Вірус передається людині від інфікованих ссавців. Якщо після зараження вчасно не розпочати профілактичне лікування, а хвороба вже спричинила симптоми, врятувати пацієнта практично неможливо.

Водночас лікарі наголошують, що більшості людей немає потреби вакцинуватися від сказу заздалегідь. Профілактичні щеплення перед можливим контактом із вірусом насамперед потрібні тим, хто має підвищений ризик зараження через свою професійну діяльність, зокрема ветеринарам.

Сучасні вакцини проти сказу виготовляють на основі клітинних культур. Вони не містять живого вірусу, тому заразитися сказом унаслідок щеплення неможливо.

Лікар-інфекціоніст Едвард Ренсімер пояснив, що вакцинація проти сказу переноситься приблизно так само, як щеплення від грипу. Після першої дози іноді виникають невелике підвищення температури, слабкість і ломота в тілі, проте серйозні побічні реакції трапляються вкрай рідко.

Кількість необхідних доз залежить від обставин можливого зараження та попередніх щеплень. Лікарі враховують характер контакту з твариною, зокрема наявність укусу або подряпини, і визначають схему профілактики.

Особливо небезпечно зволікати зі зверненням по медичну допомогу після контакту з потенційно зараженою твариною. Якщо вірус потрапив до організму, своєчасна вакцинація може запобігти розвитку смертельного захворювання.

При цьому навіть зроблене заздалегідь щеплення не гарантує, що після небезпечного контакту додаткові дози не знадобляться. Люди, які раніше вакцинувалися через професійний ризик, також повинні звернутися до лікаря для визначення подальшої профілактики.

Епідеміолог Мірава Юсон застерегла від вакцинації без медичних показань. За її словами, попередні щеплення доведеться враховувати під час призначення наступного курсу, що може ускладнити вибір схеми.

Одним із головних способів запобігти зараженню залишається уникнення контактів із дикими тваринами. Вірус сказу можуть переносити лисиці, єноти, скунси та кажани.

Особливу небезпеку становлять саме кажани. За наведеними американськими даними, із ними пов’язано близько 70% смертельних випадків сказу серед людей у США.

Укус кажана іноді залишається непоміченим через надзвичайно маленькі зуби тварини. Сліди на шкірі можуть бути майже невидимими, тому після можливого контакту з кажаном або іншою підозрілою твариною лікарі радять негайно звертатися по медичну допомогу навіть за відсутності помітних ран.

🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover