Українці за дев’ять місяців 2026 року зняли з банківських рахунків на 50 мільярдів гривень більше готівки, ніж внесли назад. Банкіри пояснюють таку поведінку підготовкою до відключень електроенергії, коли банківські картки та платіжні термінали можуть не працювати.

Про це в ефірі «День.Live» розповів президент Асоціації українських банків Андрій Дубас.

За підсумками січня–вересня чиста різниця між зняттям та внесенням готівки становила 50 мільярдів гривень. Це приблизно 2% від загального обсягу відповідних операцій.

Попри значну суму, ситуація не свідчить про різке зростання попиту на готівку. Для порівняння, у 2025 році аналогічний показник становив близько 5%, тобто нинішні темпи чистого зняття грошей навіть знизилися.

За словами Дубаса, обсяг готівки, яку українці залишають поза банківськими рахунками, не виходить за межі статистичних коливань, що спостерігалися торік. Проте звичка тримати певну суму грошей під рукою залишається поширеною.

Однією з головних причин банкір назвав воєнні ризики та сезонні особливості поведінки населення. Українці готуються до можливих перебоїв з електропостачанням, які можуть ускладнити безготівкові розрахунки.

Під час відключень світла платіжні термінали та касове обладнання можуть тимчасово не працювати. У таких випадках навіть невеликий запас готівки дозволяє оплатити необхідні покупки.

«Для цього потрібно мати в кишені 100, 200, 300 чи 500 гривень, щоб зробити якусь оперативну покупку», — пояснив Андрій Дубас.

За його оцінкою, поведінка населення пов’язана насамперед із бажанням мати запасний спосіб оплати. Дані за дев’ять місяців не вказують на прискорення вилучення готівки з банківської системи порівняно з попереднім роком.

Окремо президент Асоціації українських банків оцінив перспективи валютного ринку до кінця 2026 року. Він вважає малоймовірним сценарій, за якого долар найближчим часом подорожчає до 50–60 гривень.

За прогнозом Дубаса, до кінця року курс американської валюти може перебувати в межах 45–45,7 гривні за долар. Водночас це лише очікування банкіра, а не гарантований рівень курсу.

Інвестиційний банкір Сергій Фурса також не очікує швидкого подорожчання долара до 50 гривень. На його думку, такий курс може стати реальністю наприкінці 2027 року або в середині 2028-го.

Ще одним чинником, який впливає на фінансові очікування українців, залишається інфляція. У бюджеті закладено прогноз середньої інфляції на рівні 8,6%.

При цьому особисте відчуття зростання цін може відрізнятися від офіційних показників. Це пов’язано з тим, що індекс споживчих цін розраховують за набором із 315 товарів і послуг.

Якщо окремі продукти дорожчають швидше, їхній вплив на загальний показник може частково компенсуватися стабільними цінами на інші товари. Через це споживачі іноді відчувають подорожчання сильніше, ніж показує загальна статистика.

Водночас Національний банк України має міжнародні резерви, які використовують, зокрема, для підтримання стабільності валютного ринку. За попередніми даними регулятора, станом на 1 листопада 2026 року їхній обсяг становив 49,08 мільярда доларів.

🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover