Нейробіолог Глен Джеффрі заявив, що тривалий вплив світлодіодного освітлення із великою часткою синього спектра може негативно впливати на мітохондрії та обмін речовин. Водночас переконливих доказів того, що звичайні LED-лампи в побуті спричиняють рак у людей, наразі немає.

Джеффрі вважає, що короткохвильове синє світло може впливати на мітохондрії — структури клітини, які беруть участь у виробленні енергії та регуляції метаболічних процесів. Науковець пов’язує можливі порушення їхньої роботи з ширшими ризиками для здоров’я.

Частина аргументів ґрунтується на експериментах із тваринами. В одному з них щоденний вплив короткохвильового синього світла зменшував мітохондріальну активність у мишей приблизно на 50%.

Інше дослідження показало, що LED-освітлення, збагачене синім спектром, впливало на спонтанну активність піддослідних тварин, їхній метаболізм і показники роботи печінки. Однак результати експериментів на тваринах не доводять, що такий самий ефект виникає в людей при звичайному домашньому освітленні.

Джеффрі називає поширення LED-ламп серйозною проблемою і навіть порівнює потенційний ризик із небезпекою азбесту. Він також припускає можливий зв’язок із метаболічними розладами та онкологічними захворюваннями, але такі твердження наразі не мають переконливого підтвердження для людей.

Науковий комітет Європейської комісії з питань здоров’я, довкілля та нових ризиків займає значно обережнішу позицію. За його оцінкою, доказів того, що побутові LED-лампи безпосередньо ушкоджують органи здорових людей, недостатньо.

Набагато краще досліджений вплив синього світла на сон і циркадні ритми. Яскраве освітлення ввечері може пригнічувати вироблення мелатоніну, через що людині складніше заснути, а якість сну може погіршуватися.

Надмірне синє світло також здатне спричиняти тимчасову втому очей та дискомфорт. Водночас наявні дані не дозволяють стверджувати, що домашнє світлодіодне освітлення саме по собі призводить до тривалої шкоди для зору.

Під час експериментів за участю людей Джеффрі та його колега Едвард Барретт виявили покращення колірного контрастного зору після впливу довгохвильового світла. За їхніми спостереженнями, навіть трихвилинний сеанс такого освітлення стимулював роботу мітохондрій сітківки.

Науковець радить більше використовувати природне денне світло та зменшувати інтенсивність яскравого освітлення ввечері. Він також пропонує за можливості доповнювати LED-лампи джерелами світла з ширшим спектром.

Окремо вчені продовжують досліджувати можливий зв’язок синього світла з метаболізмом і ризиком цукрового діабету. Проте зміни, зафіксовані у мишей, поки не дають підстав стверджувати, що звичайні світлодіодні лампи викликають діабет 2-го типу або рак у людей.

🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover