Домашні коти можуть ховатися від незнайомців не лише через страх, а й через особливу рису характеру, яку раніше досліджували переважно в людей. Вчені виявили, що деякі тварини одночасно бояться нових знайомств і прагнуть контакту, демонструючи поведінку, схожу на сором’язливість маленьких дітей.

Дослідники проаналізували поведінку 310 домашніх котів і з’ясували, що їхні реакції на незнайомих людей та предмети значно складніші, ніж звичайний поділ на дружніх і полохливих тварин. Особливу увагу науковців привернули коти, які водночас виявляли сильний страх і цікавість.

Для дослідження власникам тварин запропонували заповнити спеціальні онлайн-анкети. Їх адаптували з опитувальника, який використовують для оцінювання особистісних особливостей людських немовлят.

Науковці з’ясовували, як коти реагують на появу незнайомців, чи намагаються наблизитися до нових людей і наскільки охоче досліджують незвичні предмети. Окремо оцінювали реакції на нові іграшки.

За результатами опитування дослідники виділили чотири основні типи поведінки: дуже товариські, товариські, полохливі та сором’язливі коти.

Тварини з перших двох груп зазвичай мало боялися незнайомців і нових предметів. Вони охоче наближалися до людей та виявляли цікавість до незвичних речей.

Полохливі коти поводилися інакше. Вони демонстрували сильний страх і намагалися уникати контакту з незнайомими людьми або предметами.

Однак найбільше дослідників зацікавила четверта група — сором’язливі коти. Їхня поведінка виявилася суперечливою, адже високий рівень страху поєднувався з таким самим сильним бажанням наблизитися до незнайомця.

Це означає, що кіт може одночасно боятися гостя та цікавитися ним. Зовні така тварина здаватиметься стриманою або наляканою, хоча насправді матиме бажання дослідити нову ситуацію.

Подібну реакцію науковці спостерігають і в маленьких дітей. Наприклад, дитина може прагнути познайомитися з незнайомим дорослим, але водночас відчувати страх, який заважає їй підійти ближче.

Саме таке поєднання цікавості та настороженості дослідники пов’язують із сором’язливістю. Результати опитування свідчать, що схожі поведінкові особливості можуть бути властиві й домашнім котам.

Цікаво, що сором’язливий тип поведінки частіше виявляли серед котів-самців. Також він частіше траплявся у тварин, які народилися безпритульними.

Водночас дослідники застерігають від узагальнень. Стать або походження кота самі по собі не визначають його характер, а виявлені закономірності не означають, що всі самці чи колишні безпритульні тварини обов’язково будуть сором’язливими.

Науковці вважають, що такі особливості поведінки необхідно враховувати під час спілкування з домашніми улюбленцями. Якщо кіт тримається осторонь від гостей, це не завжди означає, що він зовсім не хоче контакту.

Для деяких тварин характерне одночасне прагнення до спілкування та побоювання незнайомих людей. Тому їхня поведінка може змінюватися залежно від обставин і того, наскільки безпечно вони почуваються.

Результати дослідження також можуть бути корисними для працівників притулків. Розуміння індивідуальних особливостей котів допоможе краще враховувати їхні потреби під час догляду та знайомства з новими людьми.

Зокрема, тваринам, які бояться людей, але водночас цікавляться ними, може допомогти поступове збільшення контактів без примусу. Такий підхід дозволяє враховувати і страх кота, і його природне бажання досліджувати довкілля.

Автори дослідження наголошують, що для розуміння характеру домашнього улюбленця недостатньо просто назвати його дружнім або полохливим. Потрібно також враховувати, наскільки сильно тварина прагне контакту навіть тоді, коли відчуває страх.

🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover