В Австралії виявили найшвидшого павука у світі, який здатний розганятися майже до 13 кілометрів на годину, хоча важить лише три грами. Його швидкість більш ніж удвічі перевищує попередній офіційний рекорд, а секрет такої рухливості вчені пов’язують із незвичайними пропорціями лап.

Новим рекордсменом серед павуків став Heteropoda jugulans — представник групи павуків-мисливців, який мешкає в австралійському штаті Квінсленд. У червні 2026 року науковці встановили, що ця невелика тварина здатна пересуватися на всіх восьми лапах зі швидкістю 3,59 метра за секунду.

Це приблизно 12,9 кілометра на годину — надзвичайно високий показник для істоти масою лише три грами. Попередній офіційний рекорд швидкості серед павуків становив 1,7 метра за секунду.

Раніше найшвидшим вважали Cebrennus rechenbergi — павука, який живе серед піщаних дюн Марокко. Він відомий незвичайною технікою пересування, що нагадує серію перекидів через голову.

Однак деякі фахівці не вважають такий спосіб втечі справжнім бігом. Натомість австралійський Heteropoda jugulans рухається звичайним способом, швидко перебираючи вісьмома довгими кінцівками.

Його анатомія виявилася напрочуд пристосованою до швидкісного пересування. Павук має достатню масу для розвитку м’язової сили, але водночас його черевце залишається настільки легким, що не заважає швидким рухам.

Рекорд вдалося встановити під час масштабного міжнародного дослідження швидкості павуків. Команда під керівництвом Шреяса Кучібхотли зібрала дані про 258 видів, які представляють 64 зі 139 відомих родин цих членистоногих.

Для дослідження науковці організували експедиції у Великій Британії, Північній Америці, Південній Європі та Австралії. Під час польових робіт вони зібрали 162 живі екземпляри, а ще кілька десятків придбали у спеціалізованих зоомагазинах.

Кожного павука спочатку зважували, після чого випускали на аркуш паперу формату А4 або А3. Поверхню попередньо розкреслювали на квадрати, щоб визначати швидкість пересування тварин.

Далеко не всі павуки охоче демонстрували свої здібності. Деяких доводилося обережно торкатися пензликом, щоб спонукати їх рухатися, а для тарантулів, які не поспішали тікати, використовували короткі струмені стисненого повітря.

У результаті вчені створили найповнішу базу даних швидкості пересування павуків. Вона дозволила не лише визначити рекордсмена, а й порівняти рухливість різних видів з особливостями їхньої будови.

Одним із найбільших сюрпризів став крихітний павук Oonops pulcher. Попри масу всього 0,1 міліграма, він здатний долати понад 20 сантиметрів за секунду, що значно перевищило очікування дослідників.

Загалом науковці встановили, що більші павуки зазвичай бігають швидше за дрібних. Проте серед невеликих видів трапляються винятки, які демонструють надзвичайну швидкість відносно власних розмірів.

Подальший аналіз допоміг виявити головну анатомічну особливість найшвидших павуків. Після врахування маси тіла та еволюційного походження з’ясувалося, що найкращі бігуни мають пропорційно довші лапи.

Водночас товщина кінцівок, усупереч попереднім припущенням біологів, не виявилася визначальним чинником швидкості. Не впливав на результати й спосіб життя павуків — незалежно від того, мешкають вони переважно на деревах чи на землі.

🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover