Звичайна гикавка, яка не минає протягом двох діб, іноді може свідчити про серйозні порушення в організмі. Серед можливих причин — захворювання нервової системи, проблеми з нирками, подразнення нервів і навіть пухлини. Особливо небезпечно, якщо разом із гикавкою з’являються порушення мовлення, слабкість або труднощі з диханням.

Гикавка виникає через раптові мимовільні скорочення діафрагми — великого м’яза, який відділяє грудну порожнину від черевної та бере участь у диханні. Під час такого скорочення голосові зв’язки швидко змикаються, утворюючи характерний звук.

У цьому процесі беруть участь блукаючий і діафрагмальний нерви, а також певні ділянки головного мозку. Саме тому тривала гикавка іноді може бути пов’язана не лише з роботою травної системи, а й із порушеннями нервової регуляції.

Найчастіше напад виникає після переїдання, надто швидкого вживання їжі, газованих напоїв або алкоголю. Його також можуть спровокувати заковтування повітря під час жування гумки чи куріння, сильні емоції, сміх і різкі зміни температури їжі.

Наприклад, гикавка може початися після гарячої страви та холодного напою. У більшості таких випадків вона минає самостійно протягом кількох хвилин і не потребує лікування.

Однак якщо гикавка триває понад 48 годин, її вважають затяжною. У рідкісних випадках цей стан може зберігатися місяць або навіть довше.

Звернутися до лікаря потрібно не лише через тривалість симптому. Якщо постійні скорочення діафрагми заважають людині їсти, пити, розмовляти, спати або нормально дихати, необхідно з’ясувати причину.

Однією з можливих причин тривалої гикавки є подразнення або пошкодження блукаючого чи діафрагмального нерва. Це може відбуватися через кислотний рефлюкс, запалення горла або гортані, а в окремих випадках — через збільшення щитоподібної залози, кісти та інші утворення в ділянці шиї.

При цьому кислотний рефлюкс не завжди супроводжується звичною печією. На нього можуть вказувати кислий присмак у роті, відрижка, захриплість, подразнення горла або кашель, який посилюється після їжі.

Значно рідше тривала гикавка буває пов’язана із захворюваннями центральної нервової системи. Серед можливих причин лікарі називають інсульт, розсіяний склероз, інфекції та запальні процеси, тяжкі травми голови й пухлинні утворення.

Сама собою затяжна гикавка не означає, що людина має небезпечне неврологічне захворювання. Вирішальне значення мають інші симптоми, які можуть виникати одночасно з нею.

Якщо раптово з’явилися слабкість або оніміння однієї половини тіла, перекосило обличчя, порушилися мовлення, зір чи координація рухів, необхідно негайно звернутися по екстрену медичну допомогу. Такі прояви можуть свідчити про інсульт.

Також небезпечними супутніми симптомами є сплутаність свідомості та раптовий сильний головний біль. За їх появи не слід чекати, поки гикавка мине самостійно.

Ще одна група можливих причин пов’язана з порушеннями обміну речовин і внутрішнього балансу організму. Затяжна гикавка іноді виникає при цукровому діабеті, захворюваннях нирок або значних змінах рівня натрію та калію в крові.

У таких випадках людина зазвичай відчуває й інші нездужання. Серед них можуть бути нудота, слабкість, м’язові спазми, зміни кількості сечі, порушення серцевого ритму та сплутаність свідомості.

Іноді причиною стає не захворювання, а лікування. Гикавка може виникати як побічна дія деяких лікарських засобів, зокрема стероїдів, а також після загальної анестезії чи операцій на органах черевної порожнини.

Якщо симптом з’явився після призначення нового препарату або хірургічного втручання, про це потрібно повідомити лікаря. Самостійно припиняти приймання призначених ліків або змінювати дозування не рекомендується.

Тривала гикавка небезпечна також своїми наслідками для повсякденного життя. Через постійні скорочення діафрагми людині може бути складно нормально харчуватися та відпочивати, що призводить до виснаження, порушення сну й втрати ваги.

В окремих випадках гикавка ускладнює дихання або посилює біль після операції. Тому навіть за відсутності інших виражених симптомів напад, який триває кілька днів, потребує медичної уваги.

Лікування затяжної гикавки залежить від її причини. Якщо її спричинили рефлюкс, інфекція, захворювання нирок, порушення обміну речовин або побічна дія препарату, лікар насамперед намагається усунути відповідний чинник.

Для встановлення причини можуть знадобитися аналізи крові, визначення рівня електролітів і перевірка роботи нирок. За потреби лікар призначає рентгенографію, комп’ютерну або магнітно-резонансну томографію, а також додаткові обстеження стравоходу чи дихальних шляхів.

У деяких випадках для припинення тривалої гикавки застосовують спеціальні лікарські препарати. Однак приймати їх без призначення лікаря не варто через можливі протипоказання та побічні ефекти.

За короткочасної гикавки можна спробувати прості домашні способи. Деяким людям допомагає ненадовго затримати дихання, повільно випити холодної води або прополоскати нею горло. Ще один спосіб — нахилитися вперед.

Водночас універсального методу, який гарантовано зупиняє гикавку, не існує. Якщо вона триває понад 48 годин, постійно повторюється або заважає нормально їсти, спати чи дихати, необхідно звернутися до лікаря.

Особливої уваги потребує гикавка, яка почалася після операції або приймання нового препарату, а також супроводжується болем у грудях, задишкою, блюванням, сильною слабкістю чи неврологічними симптомами.

🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover