Спадковість визначає лише частину ризиків для здоров’я, тоді як значно більший вплив мають щоденні звички. Генетик Микитенко пояснив, як харчування, сон і спосіб життя впливають на організм та коли ДНК-тести справді можуть бути корисними.

За словами генетика Микитенка, генетичні чинники визначають приблизно 20–25% стану здоров’я, якщо не йдеться про безпосередньо генетичні захворювання. Ще близько 10% припадає на систему охорони здоров’я, 15–20% — на умови проживання, а приблизно половина залежить від способу життя.

«Не можна списати всі проблеми на генетику. Вона впливає на здоров’я лише на 20–25%, якщо не говоримо саме про генетичні хвороби», — зазначив Микитенко.

Він пояснив, що навіть за однакового генетичного ризику наслідки для здоров’я можуть бути різними. Наприклад, люди з однаковою схильністю до атеросклерозу можуть по-різному впливати на свій організм залежно від харчування та інших звичок.

Корекція способу життя, за словами генетика, може допомогти впливати на вагу, ендокринні порушення та репродуктивне здоров’я. У частині випадків зміна повсякденних звичок дозволяє покращити показники без зайвих медичних втручань.

Окремо Микитенко звернув увагу на субфертильність. За його словами, частина пар, які проходять лікування за допомогою ЕКЗ, насправді не мають безпліддя, а стикаються зі зниженою здатністю до настання вагітності.

«Багато пар, які лікуються шляхом ЕКЗ, не мають безпліддя як такого — у них стан субфертильності. Тобто знижена можливість досягти вагітності», — пояснив він.

За словами генетика, репродуктологи спочатку оцінюють чинники субфертильності та намагаються допомогти парі консервативними методами. Лише після цього вирішують, чи потрібне ЕКЗ.

Щодо онкологічних захворювань, Микитенко зазначив, що повністю запобігти їм практично неможливо. Водночас знання про підвищені ризики може полегшити пошук проблеми та подальший медичний супровід.

Окремий напрям — спортивні ДНК-тести. Вони можуть показати схильність до певних типів фізичного навантаження та особливості м’язових волокон, зокрема переважання аеробного або спринтерського типу.

За словами Микитенка, такі дослідження мають сенс насамперед для людей, які професійно займаються спортом. Для тих, хто просто ходить до спортзалу заради підтримання здоров’я, практична користь таких тестів значно менша.

Натомість до комерційних ДНК-тестів, які обіцяють скласти персональну дієту за генами, генетик радить ставитися критично.

«Не варто вестися на безглузді тести — дієта за ДНК, які розповідають, скільки і чого їсти. Це спекуляція», — заявив Микитенко.

За його словами, такі тести не сертифіковані, а лабораторії, які їх пропонують, можуть не мати медичних ліцензій і не нести відповідальності за рекомендації. Замість цього він радить дотримуватися загальних принципів здорового харчування.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. У разі проблем зі здоров’ям потрібно звертатися до кваліфікованого фахівця.

🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover